(04596)54-203,  (04596)22-022

Безкоштовно з міського

Канів

Канів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області.  Населення — близько 25 843  осіб. Місто розташоване на правому березі ріки Дніпро. 

Історія міста Канів

Перша письмова згадка про Канів міститься в «Печерському патерику» і датується між 1074 та 1088 роками, у Патерику Києво-Печерської лаври.

Канів згадується також у 1144 році, коли князь Всеволод Ольгович заснував церкву святого Юрія (Успенський собор).  У 1149 році Юрій Долгорукий, захопивши Київський престол, посадив князем у Каневі свого сина Гліба. 

У середині ХІІ ст. Канів був великим містом і відігравав велику роль в житті Давньої Русі. Тут проходив великий шлях “з варяг у греки”, який був важливою торговою артерією держави. В літописах місто часто згадується  з 1144 по 1195 роки у зв’язку з походами руських князів проти  половців.

Місто не раз руйнували, зрівнювали з землею. У 1239 р. місто Канів захопили і спустошили монголо-татарські орди, Канів знаходився на розпутті сумнозвісного “Чорного шляху”, яким впродовж  багатьох віків турки і татари  гнали в полон слов’янських бранців. 

 

1362 року місто опинилося під владою Великого князівства Литовського, а вже у 1601 році  Каневу було надано Магдебурзьке право.

У 30-х роках ХVІІ ст. в місті було створено Канівський козацький  полк, який налічував 2957 козаків і складався з 16 сотень. На 1654 рік полк налічував 3152 козаки.

У ХVІ ст. Канів став своєрідною козацькою святинею. Літні запорожці, які вже не могли брати участь у походах і боях, почали селитися та доживати віку на Чернечій горі, неподалік Канівського монастиря. Козаки перевезли сюди останки скараного у Львові гетьмана Івана Підкови, ще один гетьман запорізького війська, Яків Шах, доживав тут свій вік. У Каневі похований гетьман Самійло Кішка.

1569 року Каневом заволоділа польська шляхта, 1672 року місто було під владою турків. З 1775 року Канів перейшов у особисту власність польського короля Станіслава Августа, а 1777 р. він подарував Канів своєму племіннику  Станіславу Понятовському. У 1800 році Понятовський продав свій прибуток від Канева разом з будовами і місцем, на якому був Королівський палац,  архімандриту канівського базиліанського монастиря Б.Фізикевичу. У 1793 року відбувся другий розподіл Польщі, в результаті якого вся Правобережна Україна, у тому числі й Канів, перейшла до складу Російської імперії і один рік був повітовим містечком Київського намісництва. Пізніше, 1840-х рр. Канів знову стає центром Канівського повіту, сюди переїздять із Богуслава поліція, повітова управа, для купців та городян вводяться пільги. Розробляється план забудови міста ( 1844 р.). В місті діє лікарня, парафіяльне училище, працює цегельня, 16 млинів, 18 крамниць, трактир , 11 пивних рундуків.

1845 – В Каневі побував Тарас Шевченко, виконуючи доручення Київської археологічної комісії. Пізніше поет багато разів згадує Канів у листах, поемі «Гайдамаки» та істерії «Великий льох». 

Не оминули Канів ні події революції 1905 р. — 1907 р., ні події першої світової війни. Владарюють у місті то одні, то інші сили. Однак з січня 1920 р. тут панує радянська влада: розпочалась відбудова промисловості, господарства, культури та освіти. З серпня 1941 р. по січень 1944 р. під час другої світової війни місто перебувало під німецько-фашистською окупацією. У післявоєнні роки життя у місті помалу прийшло у звичне русло. А вже з 1976 р. Канів входить до списку історичних населених місць України.

Сучасний Канів, це розвинуте  сучасне місто. В місті працює більше десятка промислових підприємств, 7 музеїв, училище культури та вище професійне училище, будинок культури, станція юних техніків, станція юних туристів, ляльковий театр, дитяча школа мистецтв та літературна студія.

Та все ж Канів – це, насамперед, місто українського пророка, як його називає народ, – Тараса Шевченка. 22 травня 1861 року відбулося перепоховання митця, і відтоді Чернеча гора стала кінцевим пунктом подорожі Тараса. Спочатку на могилі стояв дерев’яний хрест, який у 1884 році замінили на чавунний.  А з нагоди 125-річчя від дня народження поета спорудили відомий у цілому світі пам’ятник кобзарю (скульптор М. Манізер, архітектор Є. Левінсон), а чавунний хрест зайняв своє місце поруч з музеєм, що був відкритий у 1939 році.

Офіційний сайт міста  http://www.kaniv-rada.gov.ua/

Співпраця з містом Канів

11 серпня 2012р. при відзначенні Дня Міста Вишгорода, за ініціативи Вишгородського та Канівського міських голів, було підписано договір про співпрацю між містами Вишгород та Канів.

24 серпня 2013р. делегація з міста Канів відвідала святкування Дня Міста Вишгорода, та прийняла участь в церемонії відкриття Алеї Дружби, якою символічно відзначено активну співпрацю громади Вишгорода з містами-побратимами багатьох міст Європи. В бетоні та камені на Алеї дружби увічнено їхні назви – серед яких і славетне місто Канів.

Календар подій міста Вишгорода